m. b. drozd
_
meditatio № 263 ▫ Діамант Душі ▫
« ... Наступного ж дня він увійшов у Кесарію. Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх. І як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився.
Петро підвів його, кажучу :
— „Встань, бо ж я теж людина" »
[ Діяння 10, 24-26 ]
❖
Дорогий Святославе,
цим людяним зверненням висловлюю себе та свою глибоку пошану до Тебе, як до Людини й Пастиря Церкви Ісуса Христа.
❖ ❖
Твої добрі очі,
теплий голос,
інтелігентність мовчання,
зовнішня зосередженість,
внутрішня вільність,
як звук скрипки чистий спів та
сердечні відносини до людей,
пригадали мені ті прості й незвичайні слова Петра до Корнилія.
Дякую за Тебе, за Твій дар Особи й визнаю Тебе - Вас, як Блаженішого Патріарха. Хоч я чуюся непотрібний в актуальному діянні льокальної церкви, одначе думаю, що ця „непотрібність” - є sui generis моєю трансфігурацією - переображенням. Вибачте мені також за те, що дешево не цілую Вашого перстеня-руки, але дорогоцінно цілую діамант Вашої Душі.
— з Богом
Він мій космічний Ковчег-Чертог усякого сенсу
❖ ❖ ❖
[ 29. o5. 2o12 ]
_ __ ___ ____ _____ ______ ____________ _________________ cum Deo
|