Drodzy Przyjaciele,
Ukraina potrzebuje kolejnej głębokiej refleksji, aby dokonała się metamorfoza, która określi i umocni jedność narodu. Dlatego powinniśmy znów sięgnąć do tej proroczej literatury, która współtworzyła kiedyś tożsamość narodową, ukraińską. Kształtowała nas najpierw w domu rodzinnym, a później wszędzie.
Zapraszam ...
__
Тарас Шевченко [ 09.03.1814 - 10.03.1861 ]
_
«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ...»
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру.
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
І не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись,
Молися, сину, за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
_ __ ___ ____ _____ ______ _________________ Xpuctoc Bockpece
|