m. b. drozd
_
meditatio № 272 ✧ ПРИЧТА ПРО ТАЛАНТИ ✧
▫
ПРИЧТА ПРО ТАЛАНТИ
[ Матей 25, 14-30 ]
1. З Царством небесним є як з людиною, яка пускаючись в далеку дорогу, передала майно своє слугам. Одному дала п’ять талантів, другому – два, а третьому один. Що суттєве: кожному за його здібністю. Слуги, які одержали п’ять і два таланти, володіли ними так, що помножили двічі, друге стільки. Третій слуга, котрий отримав лиш один, сховав гроші пана свого в яму. Коли пан повернув, почав з ними робити обрахунок. І коли двох перших принесло йому помножені таланти, похвалив кожного з них словами:
“Гаразд, слуго добрий і вірний!
У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим.
Увійди в радість пана свого”. (Мт 25, 21)
Третій слуга приступив, приніс був лише один, непомножений талант, та й каже:
„Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав. Тому, зо страху, я пішов і закопав талант свій у землю. Ось він – маєш, твоє“. (Мт 25, 25)
На ті слова рознівався пан і казав відібрати талант третьому слузі та віддати тому, хто має десять талантів, тобто першому слузі:
“Кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру;
а в того, хто не має, заберуть і те, що має”. (Мт 25,29)
Пан казав теж третього слугу, як непожиточного, викинути на зовні, в темр’яву, де буде
“плач і скрегіт зубів”. (Мт 25, 30)
2. Однозначною темою цього оповідання є проблема помноження Божих дарів. Властитель – пан, символізує Бога, а трьох слуг зображує три людські постави, зв’язані з прийманням та господарюванням того, що від Бога походить.
Кожен зі слуг отримав від властителя іншу кількість талантів. Відчуваємо в словах цієї притчі несправедливість властителя – бо ж чому перший з них одержав п’ять, а інший тільки один талант?
На Землі не має людини, яка б не одержала від Господа якогось таланту. Деякі є багатші, інші бідніші; одні мудріші, інші менш інтелігентні, і часто не залежить це від особистого зусилля.
3. Оповідання про таланти пояснює цю уявну, позірну Божу несправедливість. Один талант в Ізраїлі, як мірка, це 34 кілограми золота – це превелике багатство й поза нашою уявою. Третій слуга не зістав скривджений, дістав він великий дар. Метою цього оповідання є те, що нашим обов’язком є вдячність Богові за все, чим нас обдарив – бо кожний дар від Бога є дорогоцінний.
Найдорожчі,
талант – це життя, здоров’я, здібності, уява, віра наша, через яку вміємо відкривати і помножувати наші таланти. На самій горі усіх талантів є добро старанно вкрите в нашому серці. Не закопане! Цим добром є Створитель - неописанний, всерозумний, милосердний Бог, котрий покохав своє Створіння так, що Сина свого Єдинородного нам дав. Людський талант, як і Бог – це таємниця. Варто, кожного дня, хоч кілька міліметрів, іти за таємницею самого себе, щоб у собі знаходити Правду, якою є Бог Краси та Бог Любові. Амінь
[ 13.1o.2013 ]
_ __ ___ ____ _____ ______ ____________ _________________ cum Deo
|